Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
Альтернативна енергетика

    Альтернативна енергетика врятує Україну


    «Розвиток альтернативної енергетики - це крок, який в допоможе Україні позбавитись енергозалежності. Наша держава багата на нетрадиційні та відновлювані джерела енергії, їх економічно доцільний потенціал складає 79 мільйонів тон умовного палива. В еквіваленті це 75 мільярдів кубів газу», сказав Олександр Паршин. Він підкреслив, що створення умов для розвитку відновлюваної енергетики сьогодні один з найважливіших пріоритетів державної політики України.

    В підтвердження цьому, низка прийнятих нормативно - правових актів та внесення змін до законодавчої бази. Зокрема, прийнято Закон «Про внесення змін у Закон України “Про електроенергетику” й Закон України “Про альтернативні джерела енергії» щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії. Як додаток до нього - рішення про спрощення схеми підключення до загальних мереж підприємств, які виробляють «зелену енергію».

    За словами представника НАЕР Уряд активно підтримує інноваційні рішення в цій сфері та поступово формує відповідні правила. Так, схвалено концепцію та розроблено проект програми «Розвиток виробництва та використання біологічних видів палива». Принято рішення про обов’язковість включення розділу «заміщення природного газу на альтернативні та відновлювані джерела енергії» при розробці регіональних та галузевих програм. Перші практичні кроки зроблено в питаннях видобування та використання газу метану – розробляється відповідна програма та створено ДП «Український метановий центр». Чимала частка уваги приділена організації виробництва біогазу – КМУ визначив основні напрями в цій сфері.

    В найближчій перспективі - модернізація системи тепло забезпечення, яка передбачає заміну більш ніж 4,5 тисяч котлів «НИИСТУ - 5» на сучасні та перепрофілювання 1,5 тисячі котлів під використання альтернативних видів палива і газів неприродного походження. Також розпочато розробку програми використання теплових насосів та розпочато впровадження 250 теплових насосів в областях, де є проблеми з теплозабезпеченням соціальної та житлової сфери.

    Олександр Паршин, проінформував учасників круглого столу, що одним з важливих рішень, яке сприятиме розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики, є рішення Уряду про об’єднання всіх існуючих програм під егідою НАЕР.

    Досвід та проблеми практиків

    Ярослав Бабкін - генеральний директор ТОВ «Зорг Україна», почав з того, що Україну можна назвати клондайком сировини для виробництва біогазу. Він зазначив, що собівартість газу, виробленого на біогазових установках складає 20-25 доларів за тисячу кубів, що дуже вигідно у порівняні з тим, скільки коштує природний газ. Незважаючи на це, масового будівництва біогазових станцій в Україні немає.

    Я.Бабкін розповів, що, на його думку, може виправити ситуацію: «На сьогодні замовники, тобто споживачі вже розуміють необхідність використання таких технологій, а обладнання для їх впровадження, може виробляти і у нашій країні. Що необхідно, так це деякі корективи у законодавстві: спрощення процедури виділення землі під будівництво біогазових установок, процедури отримання ліцензії».

    Також генеральний директор ТОВ «Зорг Україна» акцентував увагу на тому, що зелений тариф, уведений для електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, необхідно прийняти для біогазу. Бажано, на його думку, спростити процедуру отримання кредиту для підприємств, що беруть гроші під установку біогазового обладнання.

    Директор департаменту сонячної енергетики ВАТ «Квазар» - одного з найбільших виробників сонячних батарей - Олександр Юденко констатував, що 99% цієї продукції відправляється закордон. «Таким чином, ми розвиваємо Європу, а Україну - ні», - наголосив він. На думку підприємця це сталося тому, що довгі роки прилади з перетворення сонячної енергії в електричну були не потрібні і продукція орієнтувалась на експорт. Він нарікає, що для вітчизняних споживачів поки що така продукція залишається дорогим задоволенням. На експорт вона йде без ПДВ, а в Україні через податки, ціна відразу збільшується на 20 відсотків.

    «Треба розробляти механізми, які б дозволяли людям купувати цю продукцію дешевше. Ми отримали податкові преференції на електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, теж саме треба зробити й для всіх інших, - погодився Юденко зі своїм колегою з ТОВ «Зорг Україна». Треба знизити податковий тягар, що дозволить купувати цю продукцію дешевше, стимулювати покупця».

    Продовжив тему Леонід Крігер - Директор заводу «Крігер», що випускає котли, які працюють на біомасі. Він вважає, що однією з причин повільного розвитку зеленої енергетики є необґрунтовані тарифи на тепло. Крім цього, проблемою є відсутніть сприйняття суспільством необхідності впровадження енергоефективного обладнання. Як пропозиція – створення механізмів мотивування споживачів довпровадження енергоефективних технологій.

    Леонід Крігер, як мешканець Житомирської області, де одним з видів місцевого палива є деревина, звернув увагу присутніх на те, що відходи лісу в Україні використовуються не повною мірою, значна частина потенційної біомаси просто згниває. «Лісовики себе відчувають чудово. Вони продають все дороге, а інше викидають у яр чи безцільно спалюють, а кари не отримують». Він зазначив, що в Україні вкрай необхідно створювати нову галузь, яка буде пов’язана з підготовкою, виготовленням та використанням місцевих видів палива – перш за все деревини.

    Пропозиції науковців

    Директор Інституту технічної теплофізики НАНУ, академік Анатолій Долінський зупинився на двох проблемних питаннях: використання геотермальної енергії та промислових викидах підприємств.

    Щодо першого питання, академік зауважив: «Проблема дуже проста. Свердловини, де можна ставити геотермальні станції, здебільшого комусь належать, і отримати право побудувати на них геотермальний пункт практично не можливо. Ми 8 разів робили спробу у Криму і вдалося нам тільки двічі».

    Щодо другого питання, А.Долінський нарікав, що в багатьох випадках викиди підприємств спричинять шкоду екології, тоді як їх можна використовувати для роботи теплового насосу. Але промисловці ще й вимагають за це гроші. Академік пропонує покласти вирішення проблеми на Міністерство з охорони навколишнього природного середовища та НАЕР.

    Також А.Долінський погодився з Л.Крігером щодо теми недбайливого ставлення до відходів лісу. Він пропонує на законодавчому рівні передбачити за це штрафні санкції.

    Наприкінці свого виступу академік підкреслив, що найбільшого успіху на шляху розвитку відновлюваної енергетики дозволять досягти регіональні програми та ініціатива знизу.

    Заступник директора Інституту відновлюваної енергетики НАНУ Степан Кудря відмітив, що не дивлячись на маленький відсоток використання відновлюваної енергетики, в Україні не так уже й погано з її розвитком. Велике значення має те, що і Уряд, і Президент почали активно підтримувати цей напрям.Вчений вважає, що Україні залишилось лише закріпити на законодавчій базі всі не вирішені питання, про які говорили практики. Але грошей від держави очікувати не треба, треба залучати їх самим.

    «Крім того, всі програми повинні бути об’єднанні під одним крилом - того ж НАЕР, це прискорить їх реалізацію», - сказав С.Кудря.

    Він запропонував зробити у кожній області демонстраційні об’єкти з використання відновлюваних джерел енергії, щоб кожен мав змогу побачити, як це виглядає і як діє. Вчений вважає, що такі центри повинен створити НАЕР за підтримки міжнародних інвесторів та обласних державних адміністрацій.

    Дії влади

    Начальник відділу енергетики та альтернативних видів палива Міністерства аграрної політики України Юрій Хоменко підтвердив, що для розвитку біоенергетики Україна має значний потенціал: «Ми можемо віддавати значну кількість наших земель під вирощування енергетичних культур, і, таким чином, отримувати необхідну сировину для розвитку біоенергетики».

    Він навів показові цифри: минулого року в Україні було зібрано 53 млн. тонн зернових, у тому числі, близько 7 млн. тонн кукурудзи, до 17 млн. тон цукрового буряку. Це є достатньою кількістю сировини для виробництва біоетанолу. Площа олійних культур в Україні за 4 роки збільшилась в 2 рази, у том числі ріпаку - у 10 разів. Минулого року було зібрано рекордний врожай - 2 млн. 830 тис. тонн.

    «Основне завдання нашого міністерства ми виконали - створили передумови для розвитку біоенергетики. А саме забезпечили сировинну базу.

    Більш того, підприємства нашої галузі активно впроваджують енергоефективні технології. Наприклад, олійно-жирові комбінати забезпечують половину своїх потреб у газі за рахунок спалювання лушпиння. А от з розвитком виробництва біопалива є проблема , - наголошує Ю.Хоменко. Крім, звичайно, фінансово-економічних питань, постає ще й організаційне. У нас дуже складно запустити будь-який завод з виробництва біопалива. Наведу такий приклад. У мене була нещодавно розмова з власником біогазової установки в Київській області. Мені показали дві пачки документів і порахували: для того, щоб запустити цю установку знадобилось 987 підписів різних установ! Коментарі зайві».

    Але є позитивні тенденції для вирішення проблеми, продовжив представник Мінагрополітики. Нещодавно в другому читанні Верховна Рада прийняла закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння розвитку біологічних видів палива, де, зокрема, ліквідовано державну монополію на виробництво біоетанолу. До того ж, є пільги по увезенню в Україну техніки для виробництва біопалива.

    Паралельно Хоменко назвав і черговий мінус - ще більше ускладнюється процедура запуску будь-якої установки з виробництва біопалива. «В цьому напрямку нам треба працювати і спрощувати дозвільну систему. Якщо цього не буде, то, безумовно, альтернативна енергетика розвиватиметься, але дуже повільними темпами», - резюмував учасник круглого столу.

    Микола Кудін - заступник директора Департаменту міністерства охорони навколишнього природного середовища порушив екологічну складову теми засідання.

    Він нагадав, що паливно-енергетичний комплекс і транспортна галузь викидають найбільшу кількість небезпечних речовин в атмосферу. Безумовно, у порівнянні з природним газом, кількість викидів вугілля чи торфу значна нижча. Але для того, щоб зменшити їх до можливого мінімуму, треба ставити більше екологічних вимог до виробництва обладнання, впроваджувати більш екологічно безпечні технології.

    «Всі ті заходи, які будуть проводитись у рамках впровадження альтернативних видів палива будуть обов’язково проходити екологічну експертизу в рамках державної екологічної експертизи. Міністерство буде вимагати дотримуватись діючих норм у рамках екологічного законодавства України», - поінформував М.Кудін.

    Висновки та пропозиції учасників круглого столу

    Резюмуючи обговорення учасники дійшли згоди, що позитивними моментами розвитку альтернативної енергетики в Україні є великий, вже вивчений потенціал, необхідна сировинна база, досвідчені фахівці, достатня нормативно-правова база.

    Серед мінусів, які необхідно терміново вирішувати:

    - недосконалість законодавчої бази в частині надання пільг тим суб’єктам, що впроваджують проекти та технології, виробляють обладнання;

    - відсутність стимулів для безпосередніх споживачів альтернативних та відновлюваних джерел енергії;

    - недосконалість дозвільної процедури для отримання земельних ділянок під спорудження об’єктів, які використовують альтернативні та відновлювані джерела енергії;

    - великі фінансові витрати на початку впровадження енерегоефектвиних проектів;

    - відсутність нормативної документації та преференцій при передачі в газову мережу очищеного біогазу, поставці тепла та теплової енергії, яка виробляється з альтернативних джерел;

    - недостатній рівень усвідомлення переваг відновлюваної енергетики;

    - відсутність системи підготовки і виробництва палива на основі біомаси.

    - відсутність показових та демонстраційних об’єктів, консультаційних центрів, особливо в регіонах.

    Щодо зауважень підприємців про відсутність державних стимулів для використання альтернативної енергетики, то Перший заступник голови НАЕР зазначив, що стільки пільг, скільки сьогодні пропонує український Уряд, напевно, ніхто ніколи не пропонував. Просто не все робиться відразу і механізм почне діяти, як тільки стабілізується ринок енергоефективних технологій та обладнання.

    О.Паршин поінформував, що на фінансування енергоефективних проектів та розвиток регіональних програм зі стабілізаційного фонду буде виділено більше двох мільярдів гривень. Крім того, він нагадав про діючі програми НАЕР та Міністерства житлово-комунального господарства з компенсації відсотків кредитних ставок при реалізації енергоефективних проектів.

    Серед першочергових кроків О.Паршин назвав проект закону про звільнення на 10 років від податку на прибуток та ПДВ всіх підприємств, що виробляють альтернативні види палива та використовують нетрадиційні джерела енергії. Цим проектом опікується Міністерство фінансів України.

    Закриваючи засідання круглого столу, О.Паршин закликав всіх учасників не мовчати про проблеми, що виникають, а й надалі озвучувати їх для вирішення спільними силами. Він зазаначив, що найголовніша цінність проведеного заходу - це те, що підприємці, науковці та влада почули один одного та домовились об’єднати свої зусилля у вирішенні нагальних проблем.

    Олександр Паршин відмітив, що зауваження та пропозиції не залишаться без уваги. НАЕР прийматиме все можливе для їх вирішення та проінформує про підняту проблематику Кабінет Міністрів України.

    Анжеліка Бекларян

    Відділ інформаційного забезпечення та ЗМІ НАЕР


    Схожі новини
Останні публікації




Відео
Опитування

Чому в Україні мало електромобілів?

У людей бракує грошей (472)
Нерозвинена інфраструктура (571)
Замало інформації про електромобілі (247)
Час електромобілів ще не настав (100)


Голосувати

Альтернативна енергетика врятує Україну

18.06.2009, розділ: Новини та публікації

«Розвиток альтернативної енергетики - це крок, який в допоможе Україні позбавитись енергозалежності. Наша держава багата на нетрадиційні та відновлювані джерела енергії, їх економічно доцільний потенціал складає 79 мільйонів тон умовного палива. В еквіваленті це 75 мільярдів кубів газу», сказав Олександр Паршин. Він підкреслив, що створення умов для розвитку відновлюваної енергетики сьогодні один з найважливіших пріоритетів державної політики України.

В підтвердження цьому, низка прийнятих нормативно - правових актів та внесення змін до законодавчої бази. Зокрема, прийнято Закон «Про внесення змін у Закон України “Про електроенергетику” й Закон України “Про альтернативні джерела енергії» щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії. Як додаток до нього - рішення про спрощення схеми підключення до загальних мереж підприємств, які виробляють «зелену енергію».

За словами представника НАЕР Уряд активно підтримує інноваційні рішення в цій сфері та поступово формує відповідні правила. Так, схвалено концепцію та розроблено проект програми «Розвиток виробництва та використання біологічних видів палива». Принято рішення про обов’язковість включення розділу «заміщення природного газу на альтернативні та відновлювані джерела енергії» при розробці регіональних та галузевих програм. Перші практичні кроки зроблено в питаннях видобування та використання газу метану – розробляється відповідна програма та створено ДП «Український метановий центр». Чимала частка уваги приділена організації виробництва біогазу – КМУ визначив основні напрями в цій сфері.

В найближчій перспективі - модернізація системи тепло забезпечення, яка передбачає заміну більш ніж 4,5 тисяч котлів «НИИСТУ - 5» на сучасні та перепрофілювання 1,5 тисячі котлів під використання альтернативних видів палива і газів неприродного походження. Також розпочато розробку програми використання теплових насосів та розпочато впровадження 250 теплових насосів в областях, де є проблеми з теплозабезпеченням соціальної та житлової сфери.

Олександр Паршин, проінформував учасників круглого столу, що одним з важливих рішень, яке сприятиме розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики, є рішення Уряду про об’єднання всіх існуючих програм під егідою НАЕР.

Досвід та проблеми практиків

Ярослав Бабкін - генеральний директор ТОВ «Зорг Україна», почав з того, що Україну можна назвати клондайком сировини для виробництва біогазу. Він зазначив, що собівартість газу, виробленого на біогазових установках складає 20-25 доларів за тисячу кубів, що дуже вигідно у порівняні з тим, скільки коштує природний газ. Незважаючи на це, масового будівництва біогазових станцій в Україні немає.

Я.Бабкін розповів, що, на його думку, може виправити ситуацію: «На сьогодні замовники, тобто споживачі вже розуміють необхідність використання таких технологій, а обладнання для їх впровадження, може виробляти і у нашій країні. Що необхідно, так це деякі корективи у законодавстві: спрощення процедури виділення землі під будівництво біогазових установок, процедури отримання ліцензії».

Також генеральний директор ТОВ «Зорг Україна» акцентував увагу на тому, що зелений тариф, уведений для електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, необхідно прийняти для біогазу. Бажано, на його думку, спростити процедуру отримання кредиту для підприємств, що беруть гроші під установку біогазового обладнання.

Директор департаменту сонячної енергетики ВАТ «Квазар» - одного з найбільших виробників сонячних батарей - Олександр Юденко констатував, що 99% цієї продукції відправляється закордон. «Таким чином, ми розвиваємо Європу, а Україну - ні», - наголосив він. На думку підприємця це сталося тому, що довгі роки прилади з перетворення сонячної енергії в електричну були не потрібні і продукція орієнтувалась на експорт. Він нарікає, що для вітчизняних споживачів поки що така продукція залишається дорогим задоволенням. На експорт вона йде без ПДВ, а в Україні через податки, ціна відразу збільшується на 20 відсотків.

«Треба розробляти механізми, які б дозволяли людям купувати цю продукцію дешевше. Ми отримали податкові преференції на електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, теж саме треба зробити й для всіх інших, - погодився Юденко зі своїм колегою з ТОВ «Зорг Україна». Треба знизити податковий тягар, що дозволить купувати цю продукцію дешевше, стимулювати покупця».

Продовжив тему Леонід Крігер - Директор заводу «Крігер», що випускає котли, які працюють на біомасі. Він вважає, що однією з причин повільного розвитку зеленої енергетики є необґрунтовані тарифи на тепло. Крім цього, проблемою є відсутніть сприйняття суспільством необхідності впровадження енергоефективного обладнання. Як пропозиція – створення механізмів мотивування споживачів довпровадження енергоефективних технологій.

Леонід Крігер, як мешканець Житомирської області, де одним з видів місцевого палива є деревина, звернув увагу присутніх на те, що відходи лісу в Україні використовуються не повною мірою, значна частина потенційної біомаси просто згниває. «Лісовики себе відчувають чудово. Вони продають все дороге, а інше викидають у яр чи безцільно спалюють, а кари не отримують». Він зазначив, що в Україні вкрай необхідно створювати нову галузь, яка буде пов’язана з підготовкою, виготовленням та використанням місцевих видів палива – перш за все деревини.

Пропозиції науковців

Директор Інституту технічної теплофізики НАНУ, академік Анатолій Долінський зупинився на двох проблемних питаннях: використання геотермальної енергії та промислових викидах підприємств.

Щодо першого питання, академік зауважив: «Проблема дуже проста. Свердловини, де можна ставити геотермальні станції, здебільшого комусь належать, і отримати право побудувати на них геотермальний пункт практично не можливо. Ми 8 разів робили спробу у Криму і вдалося нам тільки двічі».

Щодо другого питання, А.Долінський нарікав, що в багатьох випадках викиди підприємств спричинять шкоду екології, тоді як їх можна використовувати для роботи теплового насосу. Але промисловці ще й вимагають за це гроші. Академік пропонує покласти вирішення проблеми на Міністерство з охорони навколишнього природного середовища та НАЕР.

Також А.Долінський погодився з Л.Крігером щодо теми недбайливого ставлення до відходів лісу. Він пропонує на законодавчому рівні передбачити за це штрафні санкції.

Наприкінці свого виступу академік підкреслив, що найбільшого успіху на шляху розвитку відновлюваної енергетики дозволять досягти регіональні програми та ініціатива знизу.

Заступник директора Інституту відновлюваної енергетики НАНУ Степан Кудря відмітив, що не дивлячись на маленький відсоток використання відновлюваної енергетики, в Україні не так уже й погано з її розвитком. Велике значення має те, що і Уряд, і Президент почали активно підтримувати цей напрям.Вчений вважає, що Україні залишилось лише закріпити на законодавчій базі всі не вирішені питання, про які говорили практики. Але грошей від держави очікувати не треба, треба залучати їх самим.

«Крім того, всі програми повинні бути об’єднанні під одним крилом - того ж НАЕР, це прискорить їх реалізацію», - сказав С.Кудря.

Він запропонував зробити у кожній області демонстраційні об’єкти з використання відновлюваних джерел енергії, щоб кожен мав змогу побачити, як це виглядає і як діє. Вчений вважає, що такі центри повинен створити НАЕР за підтримки міжнародних інвесторів та обласних державних адміністрацій.

Дії влади

Начальник відділу енергетики та альтернативних видів палива Міністерства аграрної політики України Юрій Хоменко підтвердив, що для розвитку біоенергетики Україна має значний потенціал: «Ми можемо віддавати значну кількість наших земель під вирощування енергетичних культур, і, таким чином, отримувати необхідну сировину для розвитку біоенергетики».

Він навів показові цифри: минулого року в Україні було зібрано 53 млн. тонн зернових, у тому числі, близько 7 млн. тонн кукурудзи, до 17 млн. тон цукрового буряку. Це є достатньою кількістю сировини для виробництва біоетанолу. Площа олійних культур в Україні за 4 роки збільшилась в 2 рази, у том числі ріпаку - у 10 разів. Минулого року було зібрано рекордний врожай - 2 млн. 830 тис. тонн.

«Основне завдання нашого міністерства ми виконали - створили передумови для розвитку біоенергетики. А саме забезпечили сировинну базу.

Більш того, підприємства нашої галузі активно впроваджують енергоефективні технології. Наприклад, олійно-жирові комбінати забезпечують половину своїх потреб у газі за рахунок спалювання лушпиння. А от з розвитком виробництва біопалива є проблема , - наголошує Ю.Хоменко. Крім, звичайно, фінансово-економічних питань, постає ще й організаційне. У нас дуже складно запустити будь-який завод з виробництва біопалива. Наведу такий приклад. У мене була нещодавно розмова з власником біогазової установки в Київській області. Мені показали дві пачки документів і порахували: для того, щоб запустити цю установку знадобилось 987 підписів різних установ! Коментарі зайві».

Але є позитивні тенденції для вирішення проблеми, продовжив представник Мінагрополітики. Нещодавно в другому читанні Верховна Рада прийняла закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння розвитку біологічних видів палива, де, зокрема, ліквідовано державну монополію на виробництво біоетанолу. До того ж, є пільги по увезенню в Україну техніки для виробництва біопалива.

Паралельно Хоменко назвав і черговий мінус - ще більше ускладнюється процедура запуску будь-якої установки з виробництва біопалива. «В цьому напрямку нам треба працювати і спрощувати дозвільну систему. Якщо цього не буде, то, безумовно, альтернативна енергетика розвиватиметься, але дуже повільними темпами», - резюмував учасник круглого столу.

Микола Кудін - заступник директора Департаменту міністерства охорони навколишнього природного середовища порушив екологічну складову теми засідання.

Він нагадав, що паливно-енергетичний комплекс і транспортна галузь викидають найбільшу кількість небезпечних речовин в атмосферу. Безумовно, у порівнянні з природним газом, кількість викидів вугілля чи торфу значна нижча. Але для того, щоб зменшити їх до можливого мінімуму, треба ставити більше екологічних вимог до виробництва обладнання, впроваджувати більш екологічно безпечні технології.

«Всі ті заходи, які будуть проводитись у рамках впровадження альтернативних видів палива будуть обов’язково проходити екологічну експертизу в рамках державної екологічної експертизи. Міністерство буде вимагати дотримуватись діючих норм у рамках екологічного законодавства України», - поінформував М.Кудін.

Висновки та пропозиції учасників круглого столу

Резюмуючи обговорення учасники дійшли згоди, що позитивними моментами розвитку альтернативної енергетики в Україні є великий, вже вивчений потенціал, необхідна сировинна база, досвідчені фахівці, достатня нормативно-правова база.

Серед мінусів, які необхідно терміново вирішувати:

- недосконалість законодавчої бази в частині надання пільг тим суб’єктам, що впроваджують проекти та технології, виробляють обладнання;

- відсутність стимулів для безпосередніх споживачів альтернативних та відновлюваних джерел енергії;

- недосконалість дозвільної процедури для отримання земельних ділянок під спорудження об’єктів, які використовують альтернативні та відновлювані джерела енергії;

- великі фінансові витрати на початку впровадження енерегоефектвиних проектів;

- відсутність нормативної документації та преференцій при передачі в газову мережу очищеного біогазу, поставці тепла та теплової енергії, яка виробляється з альтернативних джерел;

- недостатній рівень усвідомлення переваг відновлюваної енергетики;

- відсутність системи підготовки і виробництва палива на основі біомаси.

- відсутність показових та демонстраційних об’єктів, консультаційних центрів, особливо в регіонах.

Щодо зауважень підприємців про відсутність державних стимулів для використання альтернативної енергетики, то Перший заступник голови НАЕР зазначив, що стільки пільг, скільки сьогодні пропонує український Уряд, напевно, ніхто ніколи не пропонував. Просто не все робиться відразу і механізм почне діяти, як тільки стабілізується ринок енергоефективних технологій та обладнання.

О.Паршин поінформував, що на фінансування енергоефективних проектів та розвиток регіональних програм зі стабілізаційного фонду буде виділено більше двох мільярдів гривень. Крім того, він нагадав про діючі програми НАЕР та Міністерства житлово-комунального господарства з компенсації відсотків кредитних ставок при реалізації енергоефективних проектів.

Серед першочергових кроків О.Паршин назвав проект закону про звільнення на 10 років від податку на прибуток та ПДВ всіх підприємств, що виробляють альтернативні види палива та використовують нетрадиційні джерела енергії. Цим проектом опікується Міністерство фінансів України.

Закриваючи засідання круглого столу, О.Паршин закликав всіх учасників не мовчати про проблеми, що виникають, а й надалі озвучувати їх для вирішення спільними силами. Він зазаначив, що найголовніша цінність проведеного заходу - це те, що підприємці, науковці та влада почули один одного та домовились об’єднати свої зусилля у вирішенні нагальних проблем.

Олександр Паршин відмітив, що зауваження та пропозиції не залишаться без уваги. НАЕР прийматиме все можливе для їх вирішення та проінформує про підняту проблематику Кабінет Міністрів України.

Анжеліка Бекларян

Відділ інформаційного забезпечення та ЗМІ НАЕР


Схожі новини
,