Politecnico di Milano досліджує глобальний потенціал агрівольтаїки для гармонії використання землі
Агрівольтаїчні системи як рішення для конфліктів землекористування
В умовах зростаючої напруги між потребою в нових орних землях для сільського господарства та розвитком сонячної енергетики, дослідження з Політехнічного університету Мілана представляє інноваційний підхід – агрівольтаїку. Згідно з отриманими даними, інтеграція фотогальванічних панелей на сільськогосподарських землях може значно зменшити конфлікти з землекористуванням і підтримати обсяги виробництва продуктів харчування.
Дослідження показує, що зараз 13-16% існуючих наземних сонячних установок займають колишні сільськогосподарські землі, посилюючи конкуренцію за ці ресурси. Це справжній виклик, адже зростаючі потреби у відновлювальній енергії та продовольстві стають невідкладними. Втім, дослідники припустили, що розгортання агрівольтаїчних систем на 22-35% неіррігованих сільськогосподарських земель може бути вирішенням цієї проблеми, надаючи землі подвійне використання без значного впливу на врожаї.
Застосовуючи просторову агро-гідрологічну модель, команда дослідників проаналізувала реакцію 22 типів культур на різний ступінь затінення від фотогальванічних панелей. Це дозволило створити картографічну модель, яка демонструє глобальну придатність агрівольтаїки. Результати свідчать про потенціал цього підходу в багатьох регіонах світу, особливо там, де вирощуються сумісні культури з помірною сонячною інтенсивністю.
Як зазначив один з дослідників: “Хоча агрівольтаїку не можна застосовувати скрізь, згідно з нашими результатами, можливо поєднати вирощування і виробництво енергії в багатьох частинах світу без значних втрат в урожайності”. Це підтверджує, що агрівольтаїка може стати ключовим фактором для стратегічних рішень у галузі політики та інвестицій, спрямованих на максимізацію ефективності використання земельних ресурсів.
Отже, агрівольтаїчні системи не тільки зберігають сільськогосподарську продуктивність, а й підсилюють ефективність відновлювальної енергетики, допомагаючи реалізації цілей в обох напрямках. Це підхід, який може докорінно змінити обличчя сучасного землекористування, забезпечуючи стабільність харчової безпеки та розвиток стійких енергетичних систем.
