Німеччина: від “мирного атома” до альтернативної енергетики

На тлі ядерної катастрофи в Японії під тиском німецьких демонстрантів уряд ФРН затвердив план поступової відмови країни від “мирного атома”. У Німеччині був прийнятий ряд законів, покликаних прискорити вихід країни з ядерної енергетики і забезпечити перехід на альтернативні джерела енергії, перш за все енергію вітру і сонця. Ці документи передбачають будівництво в країні електростанцій нового типу, а також заходи з економії електроенергії, у тому числі реконструкцію будівель по енергозберігаючим технологіям.

Остання німецька АЕС буде виведено з експлуатації найпізніше в кінці 2022 року. Після виходу Німеччини з ядерної енергетики в країні буде створена “абсолютно нова архітектура енергозабезпечення”, вважає канцлер ФРН Ангела Меркель. “Електроенергія майбутнього повинна бути надійною і безпечною”, – говорить вона. В умовах прискореного відмови від ядерної енергії і швидкого переходу на поновлювані джерела уряд ФРН прагне забезпечити надійне безперебійне постачання країни екологічно чистою енергією за прийнятними цінами, сказала канцлер.

Проте альтернативна енергетика ще повністю не освоєна. У найближчі роки поновлювані джерела не зможуть повністю замінити “мирний атом”, частка якого в енергетичному пакеті Німеччини становить 22,6 відс. У порівнянні з 1991 роком його частка знизилася на 4,7 відс. З 29,3 до 24,5 зменшилася частка бурого вугілля, з 27,7 до 18,3 відс. – Кам’яного вугілля. Одночасно частка поновлюваних джерел енергії зросла за той же період 3,2 до 15,6 відс. Очікується, що до 2030 року частка вітроелектростанцій / ВЕС / в загальному обсязі вироблюваної в Німеччині електроенергії зросте до 30 проц.

В даний час за допомогою вітру в Німеччині виробляється 7 проц. електрики. За Німеччини, де виробництво “вітряків” поставлено на конвеєр, розкидано більше 17 тис. вітрогенераторів. У минулому році у ФРН було здано в експлуатацію 754 вітряних енергоустановки потужністю 1551 мегават. Тим самим загальна кількість “вітряків” у Німеччині на початок нинішнього року склало 21607 одиниць, а їх сукупна потужність – близько 27 215 мегават. Наприкінці травня у відкритому морі на Балтиці в 16 км від німецької берегової лінії недалеко від півострова Фішланд-Дарсс-Цінгст введений в експлуатацію перший у країні комерційний офшорний вітропарк Балтік-1 / Baltic One /. У Північному морі біля острова Боркум діють 12 експериментальних вітроустановок парку “Альфа вентус” концернів “Репауер” і “Арева вінд”, а також парк з 15 вітряних електростанцій фірми “Бард”. У сукупності вони мають потужність понад 100 мегават, що відповідає 12,5 відс. можливостей стандартної ТЕЦ, що працює на вугіллі. При наявності урядової підтримки до 2020 року потужність офшорних вітропарків може збільшитися в 100 разів – до 10 тис. мегават. Уряд ФРН планує будівництво 40 парків вітряних електростанцій морського базування – 30 в Північному і 10 в Балтійському морях. Дозволи на будівництво 22 парків вже видані, а для їх розміщення відведена акваторія площею 100 кв км. Широкомасштабний проект передбачає монтаж в море близько 2,5 тис. вітряних енергетичних установок.

Орієнтована на “зелені” технології електроенергетика ФРН віддає перевагу сонячним і вітряним електростанціям. Німецькі енергетики роблять ставку на вітер і сонце як альтернативні джерела електроенергії. “Але як бути з вітрогенераторами під час штилю, коли вітер не дме зовсім, або і в дощові дні, коли немає сонця?” – Запитують скептики.

“Щоб уникнути збоїв в подачі електрики в безвітряну і похмурі дні ніяк не обійтися без газових електростанцій, які вигідно відрізняються від вугільних, виробляють величезну кількість” парникових газів “, – відповідають капітани німецької газової промисловості.” Коли не дме вітер і не світить сонце, газ стає союзником альтернативних видів енергії “, – переконаний член правління найбільшої в Німеччині нафтогазовидобувної компанії” Вінтерсхалл “Герхард Кеніг.” До того ж сонце і вітер зберігати не можна, а от природний газ можна “, – говорить він. Вітряна і сонячна енергетика знаходять надійність лише у поєднанні з природним газом. У випадках, коли використання вітрогенераторів утруднено, альтернативою можуть стати газові електростанції.

У Німеччині в найближчі роки заплановано будівництво до 30 теплових електростанцій, що працюють на природному газі. При виробленні однієї кіловат-годину електроенергії газові електростанції викидають в атмосферу до 400 грамів вуглекислого газу. Це вдвічі менше, ніж на вугільних ТЕЦ. У зв’язку з цим у ряді земель ФРН припускають відмовитися від ТЕЦ, що працюють на вугіллі. Зокрема, влада землі Мекленбург-Передня Померанія не дозволили будівництво ТЕЦ, що працює на вугіллі, у східнонімецькому місті Лубмін / під Грайфсвальд / на узбережжі Балтики. Вони віддали перевагу спільному проекту німецького енергетичного концерну Е. ОН і “Газпрому”, які запропонували побудувати там теплову електростанцію потужністю 1200 мегават. Вона буде працювати на російському природному газі, що надходить по газопроводу “Північний потік” протяжністю 1223 км, який пройде з російського Виборга в східнонімецький Грайфсвальд по дну Балтійського моря. Він безпосередньо з’єднає Єдину систему газопостачання Росії з газотранспортною системою Європейського союзу і забезпечить пряме постачання природного газу з російських газоконденсатних родовищ в Західну Європу. Вступ в дію першої нитки очікується в четвертому кварталі 2011 року. А після прокладання другої нитки “Північного потоку” в 2012 році по ньому буде перекачуватися з Росії до Європи 55 млрд кубометрів газу на рік. Це – чверть річної потреби Німеччини в цьому виді палива.

Аналогічну газову електростанцію концерн “Газпром-Німеччина” планує побудувати в Айзенхюттенштадт у федеральній землі Бранденбург. “Останнім часом” Газпром “трансформується з постачальника газу в компанію, що пропонує енергію, активно діє в нафтовій сфері та електроенергетиці”, – пише німецька газета “Вельт”. Більшість газових ТЕЦ, що діють у ФРН, оснащені турбінами виробництва багатопрофільного концерну “Сіменс” довжиною десять метрів і вагою 400 тонн.

Ангела Меркель вважає газові ТЕЦ “перехідною технологією”. За даними експертів газової галузі, у природного газу найнижчі показники емісії вуглекислого газу серед всіх викопних енергоносіїв. У результаті його використання робить внесок у боротьбу проти глобальної зміни клімату, вважають вони. Екологічні переваги “блакитного палива” незаперечні. У цьому зв’язку електростанції, що працюють на газі, розглядають у Німеччині в якості резервних на випадок неможливості використовувати поновлювані джерела енергії.

З урахуванням цього один з перших після вступу на посаду зарубіжних візитів віце-канцлер, міністр економіки і нових технологій ФРН Філіп Реслер завдав у Росію. В ході зустрічей з першим віце-прем’єром Ігорем Шуваловим, міністром енергетики Сергієм Шматко, міністром економічного розвитку Ельвіра Набіулліна, міністр зв’язку та масових комунікацій Ігорем Щегольовим Реслер ознайомив співрозмовників з планами берлінського кабінету з поступової відмови своєї країни від ядерної енергетики. У зв’язку з корінними змінами в енергетичній політиці Берліна зростає залежність Німеччини від російських поставок газу, так як ФРН надалі замість АЕС має намір будувати газові електростанції, зазначив Реслер. В даний час Німеччина покриває 32 проц. своїх потреб у “блакитному паливі” за рахунок поставок з Росії. 11 проц необхідного Німеччини газу видобувається в самій ФРН. Ще 29 проц. імпортується з Норвегії, 22 проц. – З Нідерландів.

Незважаючи на екологічні недоліки вугільних ТЕЦ, лобісти вугледобувної промисловості продовжують закликати уряд визнати ТЕЦ, що працюють на бурому і кам’яному вугіллі, в якості перехідної технології на шляху від АЕС до альтернативної енергетики. На думку керівництва Об’єднання німецьких вугледобувних підприємств, вугільні ТЕЦ здатні в перехідний період забезпечити надійне енергопостачання і запобігти різким коливанням напруги в системі ліній електропередач. Сучасні технології виробництва електроенергії довели коефіцієнт корисної дії вугільних ТЕЦ до 46 проц., Стверджують фахівці галузі. Є проекти, в яких ККД перевищує 50 відс. Основна перешкода – відсутність політичної підтримки на рівні ЄС.

Вугільна ТЕЦ обходиться вдвічі дорожче, зазначають опоненти вугільників. Якщо на зведення газової станції в баварському Іршінге німецький енергетичний гігант Е. ОН витратив 500 млн євро, то вугільна електростанція під східнонімецьким Цвіккау обійшлася в 1 млрд 200 млн євро. Іршінгская ТЕЦ виробляє 600 мегават електроенергії та має ККД більше 60 проц. Перевага газових електростанцій в тому, що їх можна швидко включати і відключати. Від пуску в експлуатацію до виводу на повну потужність їм потрібно 25 хвилин. Противники сучасних вугільних електростанцій кажуть, що при виробленні однієї кіловат-години електроенергії за рахунок спалювання вугілля в атмосферу викидається 800 грамів вуглекислого газу. Це вдвічі більше, ніж на газових ТЕЦ. У цьому зв’язку в ФРН обговорюються плани закриття теплоелектростанцій, що працюють на видобуваються в ФРН буром і кам’яному вугіллі, та прискорення переходу до вітряних, сонячним і біологічним джерел енергії.

Бундестаг ухвалив до 2018 року припинити субсидування вітчизняної вуглевидобувної промисловості, яка щорічно з бюджету отримує 2,5 млрд євро дотацій. Кожне робоче місце на шахтах обходиться державі в 75 тис. євро. В даний час на восьми підприємствах галузі працюють 34 тис. чоловік, які в разі відмови від вугілля втратять робочі місця. Будуть ліквідовані ще 45 тис. робочих місць в суміжних підприємствах. З урахуванням цієї обставини експерти галузі за підтримки соціал-демократів розглядають можливість збереження діючих рентабельних вугільних шахт без бюджетних дотацій і продовження видобутку вугілля на тих копальнях, де це економічно доцільно. На ряді збиткових шахт у ФРН видобуток вугілля обходиться в 165 євро за тонну. Проти їх закриття ніхто не заперечує.

В умовах різкого зростання цін на вугілля на світових ринках з 40 до 100 євро за тонну профспілка працівників вуглевидобувної, хімічної та енергетичної промисловості відзначає необхідність освоєння німецьких родовищ особливо цінних сортів вугілля. Приватні інвестори, що представляють інтереси сталеливарних і електроенергетичних фірм, готові приступити до освоєння покладів коксівного вугілля біля міста Хамм / земля Північний Рейн-Вестфалія /, де залягає близько 100 млн тонн. Профспілка пропонує не ліквідувати три шахти з обсягом видобутку до 10 млн тонн на рік, щоб зберегти доступ до родовищ. Якщо шахти будуть закриті, тоді в наступні роки буде потрібно близько 10 років для забезпечення доступу до місць залягання вугільних пластів.

У найближчі 10 років дефіцит вугілля призведе до чергового витка цін на вугілля. Розвіданих запасів вугілля на планеті вистачить приблизно на 140 років. Наприклад, в Австралії немає можливості підвищувати видобуток, вичерпані можливості Індонезії. Великим постачальником вугілля може бути лише Африка. Однак політична ситуація на “чорному континенті” не має в своєму розпорядженні інвесторів до капіталовкладень.

У продовженні вуглевидобутку в ФРН зацікавлені 120 німецьких виробників вугледобувного обладнання, які нині отримують 90 проц. замовлень з-за кордону. На цих підприємствах трудяться 17 тис. чоловік.

У свою чергу, відомство геології та природних ресурсів прийшло до висновку, що кам’яне вугілля через 25 років буде основним енергоносієм в світі. За оцінками експертів, до 2030 року буде видобуто із земних надр понад 50 відс. запасів нафти. За прогнозами Єврокомісії, через 25 років наявні в ЄС і Норвегії джерела нафти і газу будуть повністю вичерпані. Противники скасування вуглевидобувної галузі відзначають, що високі ціни на кокс, які досягають 400 доларів за тонну, роблять німецьку вугільну галузь конкурентоспроможною завдяки рентабельності виробництва коксу.

Німецький енергетичний концерн “Ваттенфаль”, який щорічно добуває 55 млн тонн бурого вугілля в східнонімецькому Лаузітце, провів успішні випробування технології вилучення вуглекислого газу з диму та інших продуктів горіння вугілля та його зберігання в підземних ємностях у старих шахтах. Проте жителі міста Бесков, під яким планується сховище, заперечують проти складування під їх будинками гігантських обсягів вуглекислого газу. Вони вважають, що з газу в теорії можуть виділитися і потрапити в грунтові води сірка, важкі метали, ртуть, що викликають важкі захворювання. У бундестазі на обговоренні знаходиться законопроект, що регулює зберігання великих обсягів вуглекислого газу. До слова, енергетична концепція уряду передбачає скорочення Німеччиною емісії вуглекислого газу в атмосферу до 2050 року на 80 проц. в порівнянні з 1990 роком.

До 1957 року в Німеччині діяло понад 100 шахт, на яких видобувалося 150 млн. тонн вугілля на рік. Шахти забезпечували робочими місцями 650 тис. чоловік. У 1970-х роках через кризу в галузі закрилося 80 шахт. У результаті 450 тис. гірників були змушені перекваліфікуватися. Конкурентоспроможність галузі стала підтримуватися за рахунок дотацій.