Майбутнє альтернативної енергетики

Минулий, 2008 рік виявився винятково багатий на події у сфері альтернативної, енергетики. Різкий стрибок нафтових цін наприкінці 2007 — першій половині 2008 роки змусив країни — споживачі вуглеводневих ресурсів серйозніше поставитися до потреби переорієнтації своїх енергетичних систем на відновлювані джерела енергії. З іншого боку, дослідження кліматологів все з більшою достовірністю стали вказувати, що глобальне потепління, як стверджує одне із героїв фільму «Сімпсони», вимагає подальших досліджень, але, на жаль, стало занадто очевидним фактом: другий рік поспіль відкривається Північно-Західний прохід — вільний від льоду морський шлях з Атлантики в Тихий океан вздовж північного узбережжя Канади, що колись шукали герої Жуля Верна. Так само очевидним фактом став внесок людини у зміни клімату: дослідження копалин льодів показали, що концентрація вуглекислого газу атмосфері нині сягнула піку протягом останніх 800 тис. років.

З урахуванням цього звернення до альтернативної енергетики виглядає цілком логічно: навіть притому, що зараз енергія, отримана з джерел, в 2—5 разів дорожча від отриманої з допомогою спалювання вуглеводнів, перспектива мати планету, яка нагрівається і у політичному, і у фізичному сенсі, нарешті підштовхнула політиків, насамперед у ЄС, до серйозних рішеннь. На виборах у США взагалі переміг кандидат, який пообіцяв з допомогою об’ємних надходжень у «зелену» економіку ліквідувати безробіття і вивести країну на економічний просвіток.

На недавньому виступі перед американськими студентами Барак Обама вкотре підтвердив свою рішучість: «Щоб нарешті запалити іскринку і створити економіку чистої енергії, ми подвоїмо виробництво альтернативної енергії у наступні 3 роки. Ми модернізуємо більше 75% федеральних будинків та підвищимо енергоефективність 2 млн американських будинків, скоротивши на мільярди доларів Витрати оплату електроенергії. І в процесі цього ми надамо американцям нові робочі місця на фабриках із виробництва сонячних панелей, вітряних двигунів і енергозберігаючих автомобілів, енергетичної реконструкції будинків… та ще одержимо чистішу планету».

Криза не найкращий час розвитку нових технологій, проте рішення виконувати Обами не виглядахьвеликим парадоксом, якщона цих технологіях виросте справді нова економіка.

А самі технології торік не підкачали, продемонструвавши низку серйозних проривів, які обіцяють дати нові ефективні і дешевші способи виробництва і збереження енергії, отриманою з альтернативних джерел.

Журнал Wired, підбиваючи підсумки розвитку «зелених» енергетичних технологій у 2008 року та встановив їх гарячу десятку.

Першим номером йде нова технологія виробництва цементу, продемонстрована компанією Calera. І нічого дивного: виробництво цементу вимагає чималої кількості тепла, зазвичай, одержуваного з допомогою спалювання палива, і навіть призводить до виділенню значної кількості вуглекислого газу (приблизно тонна газу на тонну цементу). Каталитичня технологія, розроблена в Calera, не тільки істотно знижує споживання тепла, а й припускає використання самого вуглекислого газу ролі матеріалу для виробництва. Одна тонна нового цементу здатна «поглинути» півтонни вуглекислого газу. З огляду на те, що світові обсяги виробництва цементу обчислюються мільярдами тонн, єдине впровадження такої нової технологію дозволить значно скоротити навантаження на клімат.

На друге місце оглядачі Wired поставили проект Шая Агассі Project Better Place, що передбачає розгортання інфраструктури станцій із заряджання й заміни акумуляторів для електромобілів. Першу такий проект торік почав впроваджуватися Ізраїлі. Наявна технологія батарей Демшевського не дозволяє їм проїхати більш 100—150 км, тому мережу таких станцій може бути еквівалентом заправних станцій для звичайних автомобілів. Здається, технологічний прогрес робить іронічний поворот: на початку ХХ століття приблизно третину автомобілів були електричними, їх вбило масове виробництво машин з двигунами внутрішнього згоряння.

Відносна дорожнеча електричної енергії, вироблюваної сонячними батареями, багато в чому пов’язана з масштабом. Чим більший будуватиметься «сонячних плантацій», тим дешевшим буде буде виробництво самих сонячних панелей і виробленого ними електрики. У 2008 року компанія Nanosolar (місце у гарячій десятці) розпочала виробництво сонячних панелей на пластикової основі. Перший завод, який одержав полумиллиардные інвестиції від венчурних фондів, в змозі випускати на рік сонячних панелей загальної генеруючої потужністю близько 1 ГВт, що цілком порівняно з потужностями великих теплоелектростанцій. А найголовніше — це виробництво цілком масштабоване: буде попит, побудують нові виробничі лінії.

На 5 місці — початок будівництва експериментальних електростанцій з урахуванням інший технології отримання електрики з сонячного світла — термальної. Експериментальні електростанції вже запущені Ізраїлі та Іспанії і будуються США.

Сьоме місце у десятці займає відкриття хіміком Даніелем Носерой з Массачусетського технологічного інституту электрокаталітичної реакції, що дозволить різко скоротити вартість розкладання води на водень і кисень. Йдеться не про прорив у сфері водневої енергетики. При промисловому впровадженні технологія вирішить іншу проблему — ефективного локального зберігання енергії, отриманої з відновлювальних джерел.

Поруч із технологічними проривами оглядач Wired з права зазначає два важливих політичних рішення, прийняті торік. Їх значення виходить далеко за межі Штатів. Перше — це включення у так званий план Полсона масштабних податкових пільг покупцям енергозберігаючого устаткування, і навіть генеруючих потужностей. Ці рішення вже стають зразком політикам і економістів країн Євросоюзу, які б виробляли загальну енергетичну політику ЄС, актуальність якої стала ще більше очевидна під час українського кризи.

Друге рішення ухвалене Бараком Обамою, призначивши на посаду керівника міністерства енергетики нобелівської лауреатки з фізики та фахівця з альтернативної енергетиці Стівена Чу. Це означає, які політики зазвичай кидають своїм виборцям з надією одержати їхні голоси, мають шанси втілитися в практику американської держави, і можна сподіватися, що у «зеленої економіки», у США, є реальний майбутнє.

Свого часу, після нафтового шоку у першій половині 70-х років, альтернативна енергетика вже намагалася наростити м’язи. Президент США Джиммі Картер навіть велів побудувати сонячні батареї даху Білого дому. Але з падінням цін на нафту також впав і інтерес до альтернативної енергетики. Прийшовши змінюють Картеру Рональд Рейган вважав, що виводити країну на економічний просвіток потрібно іншими засобами, — і сонячні панелі з Білого дому прибрали. Очевидно, вони знову туди повернуться.