Складено вітроенергетичну мапу землі
Висотні струменеві течії, потоки дуже сильних вітрів, знаходяться на висотах від 7 до 16 кілометрів. Їх швидкості вдесятеро перевищують швидкості приповерхневих вітрів. Існує два типи течій – полярні, такі, що існують в середніх широтах на висоті 7-12 кілометрів, і слабкіші, субтропічні течії на висотах 10-16 кілометрах. Не дивлячись на деякі сезонні зрушення, потоки повітря в течіях залишаються відносно постійними в обох півкулях.
Автори дослідження проаналізували накопичені за 28 років дані про висотні потоки повітря і встановили зони, де найбільш вигідний збір енергії.
“Ми виявили, що найбільша щільність енергії вітру – над Японією і східним Китаєм, східним побережжям США, південною Австралією і Північно-східною Африкою. Середні значення щільності енергії в цих зонах складають більше 10 кіловат на квадратний метр, що немислимо для наземних ветроенергетичних установок, де ця величина в кращих випадках складає менше кіловата на квадратний метр”, – говорить Арчер, чиї слова наводяться в повідомленні Інституту Карнеги.
За даними дослідження, одна із струменевих течій знаходиться над Нью-Йорком, де середня щільність енергії вітру складає 16 кіловат на квадратний метр, інші “урожайні” місця – Сеул, Сан-Паулу, Токіо, Мехіко.
Учені вважають, що відбирати енергію у висотних струменевих течій можна за допомогою ветроустановок, схожих на повітряних зміїв. Такі установки можуть генерувати і передавати на землю більше 40 мегават.
“Энергетическое пространство”
