Енергія Сонця зовсім не безкоштовна, проте альтернативна сонячна і вітрова енергетика дійсно може стати вигідною

Сенсацією цього тижня став “сонячний” поїзд, який почав курсувати між Парижем і Амстердамом, багато хто вже назвав його історичним. Він немов підгадав на рідкість зручний момент. Відправився в шлях, коли багато країн, налякані аварією в Японії, всерйоз заговорили, що альтернативній енергетиці пора вийти з тіні на найперші ролі. Потіснити небезпечні АЕС і “брудні” теплові станції. І перший безпечний й екологічний поїзд має стати саме тим локомотивом, який покаже фантастичні перспективи і потягне за собою інші масштабні проекти.

До речі, цей проект дійсно вражає. Уздовж залізничних колій на півночі Бельгії, навколо тунелю довжиною 3.6 кілометра, встановлено 16 тисяч сонячних батарей, загальною площею 50 тисяч квадратних метрів. Вони виробляють на рік 3,3 тисячі мегават-годин електроенергії. Але найбільше вражає, мабуть, ціна – 15,6 мільйонів євро.

Дуже дорога іграшка. Так говорять багато про “сонячному” поїзді енергетики. Нагадуючи, що Бельгію називають “Країною дощів” і навіть “калюжею Європи”, тут не так багато сонячних днів, зате велика кількість опадів. А значить, хвалений локомотив буде в основному рекламної екзотикою, а не реальним засобом пересування.

Але справа навіть не в цьому. Коли ентузіасти поновлюваних джерел енергії заявляють, що, на відміну від вуглеводнів, вони невичерпні і повсюдно доступні, а тому людство на них приречене, вони, звичайно, лукавлять. Нафта, газ і вугілля будуть у розпорядженні людини ще сотні років. Наприклад, величезні запаси, набагато більше, ніж до цих пір було вилучено, знаходяться на дні океану і на шельфах. Питання тільки в тому, у скільки обійдеться їх видобуток. Чи буде ця ціна нижча, ніж у альтернативної енергії?

– Помиляється той, хто вважає, що раз Сонце світить, а вітер дме, то їх енергія безкоштовна, – сказав кореспондентові “РГ” голова наукової ради “Нетрадиційні поновлювані джерела енергії” РАН, доктор технічних наук Олег Попель. – У неї чимало очевидних недоліків, скажімо, вона нестабільна, має малу щільність. У такому вигляді альтернативна енергія марна. Щоб пустити її в хід, потрібно вкласти такі великі суми, що енергія вітрових та сонячних установок влітає в копієчку. І хоча ціна поступово знижується, але залишається вищою, ніж від традиційних електростанцій.

Чому ж багато країн, і, перш за все, ведучі, почали вкладати в цю сферу величезні гроші – близько 100 мільярдів доларів на рік? Хоча поки частка альтернативних джерел в світовому енергобалансі – близько п’яти відсотків, але, як мовиться, оцініть тенденцію. Ринок вітрових електростанцій зростає на 30 відсотків на рік, сонячних установок – на 50 відсотків, більше 50 мільйонів будинків вже отримують гарячу воду і тепло від Сонця.

Але навіть це мізер, якщо подивитися на амбітні плани, скажімо, Європи. Намічено до 2020 року довести частку альтернативної енергетики до 20 відсотків, а до 2040 року – до 40! Це обійдеться в настільки гігантські суми, що нинішні 100 млрд здадуться сущою нісенітницею. Втім, про апетити альтернативної енергетики вже можна судити за ціною “сонячного” поїзда.

І, тим не менш, багато держав її пестують. Перш за все, щоб знайти енергетичну незалежність від примх і нестабільності сировинних країн. Скажімо, недавно в Іспанії прийнятий королівський декрет про розвиток альтернативної енергетики, вирішено збудувати одразу шість великих сонячних електростанцій, яким обіцяні безліч преференцій. І відразу почався бум, десятки іноземних фірм навперебій почали пропонувати свої послуги. І, звичайно, прапором “зелених” всього світу став план Обами. Він повинен знизити залежність США від іноземної нафти за рахунок розвитку сонячної, вітрової енергетики, на що президент обіцяв виділити протягом 10 років 150 мільярдів доларів. Словом, багаті свої ставки, здається, зробили і готові на самі фантастичні витрати.