Україна завжди буде енергетично залежною?
Ціна зниження енергетичної залежності України – 250 мільярдів гривень. За ці гроші можна скоротити енергоспоживання на 20% до 2015-го року. Втім, реальними такі плани стануть, якщо іноземці проінвестуют відповідні проекти. Таких у нас – дві з половиною тисячі. Серед них вітрова і сонячна енергетика, установки в житлово-комунальному господарстві, а саме заміна казанів і інше, говорить директор департаменту економічної політики НАЕР Олександр Чіпай.
Половину своїх потреб Україна може забезпечити поновлюваними джерелами енергії, вважають учені.
Сприяє цьому і нова законодавча база. Зокрема – «зелені» тарифи для тих, хто виробляє електроенергію з альтернативних джерел. 20 вітчизняних підприємств вже сьогодні працюють з прибутками. Завдяки цьому багато закордонних і українських інвесторів готові вкладати великі засоби в будівництво вітростанцій і фотостанцій. «Інститут поновлюваної енергетики, – говорить доктор технічних наук Степан Кудря, – вже розробляє декілька таких майданчиків в Криму, в Одеській, Миколаївській і в Херсонській областях».
Чи вкладати гроші в енергетичну незалежність України міркує і Корея. На думку потенційних інвесторів, газ і електрика нам обходяться дуже дешево. Це не спонукало до використання альтернативних джерел. В той же час ініціативу Уряду упровадити електроопалювання вважають нераціональною. Східні партнери пропонують свою версію збереження. А це індивідуальні казани і побудова нових ТЕС.
Від Кореї Україна чекає мільярд доларів інвестицій для впровадження альтернативних джерел енергії. У тому, що гроші будуть, вітчизняні посадові особи не сумніваються. Голова НАЕР Сергій Ермілов турбується, що процес гальмує наша сторона. Потрібна національна програма енергоефективності, яку ще не затвердили. Річ у тому, що вона повністю підготовлена, проте поки не розглянута і не затверджена урядом.
У теж час корейці від співпраці з Україною не відмовляються. «Ми чекаємо політичної стабілізації в країні, – говорить Посол республіки Кореї Пак Ро-Бьок, – ось тоді наші інвестори і не забаряться. Відновимо також роботу над проектами в енергетиці і розвідці корисних копалини».
Україна вже сьогодні платить за газ за світовими цінами, а це 400 доларів за тисячу кубів, що означає втрату конкурентних переваг, наприклад, в хімічній і металургійній промисловості. Щоб уникнути цього необхідно втілити енергоефективні програми, і тоді, за підрахунками експертів, повну енергетичну незалежність можемо отримати до 2030 року.
Маріам Оганісян для UBR.UA