Науковці навчилися переробляти відходи життєдіяльності у вугілля
Співробітник британської компанії Antaco Домінік Пеус, зайнятий у дослідженнях поновлюваних джерел енергії, отримав від уряду країни грант розмірі 1 млн євро для будівництва заводу з виробництва палива з відходів життєдіяльності.
Співробітник британської компанії Antaco Домінік Пеус, зайнятий у дослідженнях поновлюваних джерел енергії, отримав від уряду країни грант розмірі 1 млн євро для будівництва заводу з виробництва палива з відходів життєдіяльності.
Співробітник британської компанії Antaco Домінік Пеус, зайнятий у дослідженнях поновлюваних джерел енергії, отримав від уряду країни грант розмірі 1 млн євро для будівництва заводу з виробництва палива з відходів життєдіяльності.
Пеус розробив технологію гідротермальної карбонізації для переформатування в вуглець та воду стічних вод, харчових та сільськогосподарських відходів. Кінцевий продукт, названий біовугіллям, не містить сірки, тому при його згорянні утворюється порівняно невелика кількість забруднюючих активних речовин. На розробку технології у дослідника та його команди пішло п’ять років.
У компанії вважають, що впровадження даної технології дозволить вирішити проблему дефіциту традиційних енергоресурсів, а також значно зменшить кількість полігонів побутових відходів. Виробництво біоугля на новому підприємстві стартує в березні 2014 року. Потужність виробництва на першому етапі роботи заводу складе 500 тонн.
Технологія гідротермальної карбонізації передбачає переробку біомаси при температурі 200 C і тиск 20 бар. Таким чином, даний процес практично дублює природний, у результаті якого в надрах землі утворюється вугілля. На відміну від природного процесу, виробництва вугілля по даній технології займає кілька годин, а не тисячоліття.
Біовугілля представляє собою суспензію, яка згодом може бути висушена і спресована в гранули. Такі гранули можна успішно використовувати в якості палива на теплоелектроцентралях, котельнях і для побутових котлів. При цьому споживання енергоносія знижується на 73%, витрати на утримання очисних споруд – у два рази, а викиди вуглекислого газу скорочуються на 95%, відзначили в Університеті Цюріха (Університету Цюріх, Швейцарія).
