Експерти просять Мінпаливенерго доопрацювати проект Енергетичної стратегії України-2030

Міненерго Україна має доопрацювати проект Енергетичної стратегії країни до 2030 року, оскільки документ в нинішньому вигляді лобіює інтереси вугільної галузі і не відповідає національним інтересам держави. Про це заявили учасники громадських слухань щодо обговорення проекту Стратегії, за підсумками яких була прийнята резолюція, яка буде направлена ​​до вищих органів влади.

Експерти та керівники компаній у сфері по впровадженню альтернативних видів енергії вважають, що проект стратегії не враховує реальні інтереси учасників цього сегмента ринку, не створює механізми, які стимулюють заміщення традиційних видів енергії.

Микола Пашкевич, голова Держагентства з енергозбереження:

«Енергетична стратегія повинна бути дієвим документом, довгострокового характеру і реальним механізмом по впровадженню альтернативних видів енергії. Вона повинна відповідати, як внутрішнім, так і зовнішнім викликам, особливостям енергетики. З лютого 2011 України є повноправним членом Європейського енергетичного співтовариства. І одним із зобов’язань України в цьому питанні є забезпечення зниження обсягів споживання енергоресурсів, а також збільшення частини альтернативних видів енергетики.

До 2020 року в Україны і в ЄС – частина альтернативних видів енергетики повинна становити не менше 20% в загальному обсязі споживання енергії … Сьогодні країни Західної Європи досягли хороших результатів. Так, Німеччина вже демонструє більше 20% альтернативних видів енергії в загальному балансі …

Нова енергетична Стратегія України, яка розроблена до 2030 року, фактично буде гальмувати розвиток сектору альтернативних видів енергетики на Україну. Цей документ не дозволяє повністю використовувати потенціал нашої тепло, сонячної енергетики. А це нові робочі місця, нові високотехнологічні виробництва.

Так, Стратегія передбачає, що до 2030 року в загальному балансі частину електроенергії, яка видобувається за рахунок поновлюваних джерел, повинна досягти лише 4,5%.

Тому Стратегія не відображає реалій і потенціал, який у нас є. Адже вже сьогодні ця цифра, цей показник становить – 1%. Я впевнений, що альтернативні види енергії вже показали свою ефективність в усьому світі. Тому дана Стратегія повинна бути кардинально переглянута ».

Роман Зінченко, проект «Грінкубатор»:

«Нам пропонують залишитися в « кам’яному » енергетичному світі. Саме в цьому суть нової Енергетичної стратегії. За своєю суттю та ідеології Енергетична стратегія є документом рангу національної безпеки. Але на практиці цей документ спрямований на збереження інтересів традиційних енергетичних компаній, які займаються видобутком. І в цьому документі замість ядерного лобі перемагає вугільне лобі. Ось чому цей документ пропонує нам залишитися в «кам’яному» столітті енергетики.

Проте ми повинні пам’ятати, що сама чиста енергія – це та енергія, яку не потрібно здобувати. І ця енергетика впроваджується спільно з технологіями енергозбереження. Тому цей документ повинен бути переданий на доопрацювання. У цьому документі повинні бути закладені нові механізми – стимулюючі як енергозбереження, так і впровадження нових альтернативних видів енергії ».

Віталій Ковач, асоціація «Альтернатива»:

«Досвід Німеччини, який Україна намагається використовувати у частині заміщення традиційних видів енергії, може бути ефективно впроваджений нами. В результаті, це допоможе не тільки перейти на альтернативну енергетику в більшому обсязі, але й істотно збільшити ВВП країни. Німеччина змогла додати 10% зростання до свого ВВП в процесі заміщення традиційних видів енергетики. Адже альтернативна енергетика – це не тільки нові види енергії, це мільйони нових робочих місць, це інвестиції, це нові підприємства, технології.

Сьогодні Україні витрачає 550 кг умовного палива на одиницю ВВП, а Німеччина – 100 кг. Тому нова енергетична стратегія не відображає в повному обсязі ті механізми, які необхідні на цьому шляху.

Наша електроенергетика сьогодні найбільш зношена, вона завдає найбільшої шкоди зовнішньому середовищі. Якщо говорити конкретно, ця галузь надає близько 70% всього негативного впливу на зовнішнє середовище.

Проте в енергетичній стратегії відсутні реальні стимули для впровадження альтернативної енергетики. Відсутня і інформативна складова. Наприклад, суспільство повинно чути як соціальну рекламу те, що впровадження альтернативних видів енергетики – це ще й економічно вигідно. Так було в Німеччині ».

Володимир Житник, «Енергоінвест»:

«Після аварії в Чорнобилі ми зі всім світом закривали цю станцію. І виникає питання, де Україна візьме гроші на закриття діючих та нових атомних ректорів, які вводять в експлуатацію. Тому це дійсно продовження політики «кам’яного» століття в енергетиці.

Україна за останні роки трохи поліпшила ситуацію в сфері альтернативних видів енергетики. Але тільки ця сфера почала підніматися на ноги, її відразу ж ударили по цих ніг. Це результат боротьби кланів і лобіювання інтересів традиційних видів енергетики.

На Україну традиційний вид альтернативної енергетики – це гідроенергетика. І потенціал гідроелектростанцій – 8 млрд. клВат годин, що пропорційно атомному реактору. Але освоєно лише 5% від цього потенціалу.

Держава сьогодні в стратегії зняло з себе зобов’язання викуповувати енергію відповідно до зеленим тарифом. Якщо ця стратегія стане законом, то він істотно ускладнить ситуацію з впровадження альтернативних видів енергетики.

Ми встановлюємо сонячні електростанції в дійсно глухих і забитих селах. І у людей є інтерес з їх встановлення, отримують акти на землю, але, прочитавши закони, розуміючи, як працює зелений тариф, вони відмовляються від цього.

Тому ті, хто просуває альтернативні види енергетики, повинні заявити про свою принципову позицію. Ця стратегія повинна бути передана на доопрацювання в Радбез ».

Як повідомлялося раніше, Мінпаливенерго представило проект оновленої Енергостратегії-2030. Експерти відразу ж розкритикували документ. На їхню думку, підготовку Стратегії вели «в закритому і непублічному режимі».

Альтернативна енергетика за останні два роки продемонструвала бурхливий розвиток на Україну. У цю галузь було залучено понад 20 млрд грн інвестицій. В даний час в країні діють 117 об’єктів альтернативної енергетики, у тому числі 76 малих гідроелектростанцій, 18 сонячних електростанцій, 11 гідропарків і два гідроенергетичних об’єкта.

за мат. Новий Регіон