Альтернативна енергетика “активно розмножується”

За рік кількість компаній, що користуються «зеленими» тарифами, подвоїлося. «Зелені» тарифи виявилися поки найбільш ефективним механізмом підтримки компаній, які виробляють енергоресурси з альтернативних джерел. За останній рік кількість виробників «чистої» енергії, які отримують можливість працювати за зеленим тарифами, подвоїлося. Якщо в березні 2010 року це було 20 компаній, то вже в березні 2011 – 40. Кількість об’єктів, які працюють за «зеленим» тарифами, збільшилася за цей же час з 50 до 75. Кращий досвід На сьогоднішній день механізм отримання «зелених» тарифів є однією з найбільш ліберальних регуляторних механізмів для бізнесу, каже президент Енергетичної асоціації України Василь Котко. «Проблем з отриманням« зеленого »тарифу компанії не відчувають. Тому що законодавчо механізм прописана дуже чітко. На самому початку документ був розроблений без урахування інтересів бізнесу. І всі сприйняли першу редакцію в багнети.

Проте потім законопроект допрацювали за участю зацікавлених у розвитку ринку компаній, і він став повністю відповідати їх потребам », – говорить г-Котко. За його словами, більшість негативних відгуків про роботу механізму «зеленого» тарифу переважно не мають безпосереднього стосунку до цього інструменту стимулювання розвитку альтернативної енергетики, а стосуються, найчастіше можливих проблем у майбутньому при підключенні до мереж нових «альтернативних» електростанцій.

На сьогоднішній день порядок відбору компаній та отримання «зелених» тарифів гранично простий. Він регулюється постановою НКРЕ від 22 січня 2009 року. «З нашого досвіду, виконавши всі вимоги НКРЕ отримати відмову практично неможливо. Спочатку цього процесу в бік Комісії звучало багато критики. Але сьогодні процедура досить налагоджена », – говорить директор Європейсько-Українського енергетичного агентства Олена Рибак. За її словами, єдине, чого не вистачало, так це тарифу для біогазу. Але найближчим часом ситуація буде виправлена. За підсумками активного діалогу між інвесторами, фахівцями національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) та органами державної влади розроблено зміни в ряд законів, які передбачають розширення дії «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу.

На сьогоднішній день в Україні «зелений» тариф працює для малих ГЕС, для вітроустановок, для сонячних станцій і для агрегатів з виробництва енергії з біомаси. Розмір «зеленого» тарифу в Україну, у відповідність до світової практики, поступово знижується. Це має спонукати інвестора швидше вкладати в цю сферу і одночасно захищати споживачів від зростання вартості енергії у зв’язку з поступовим зростанням частки поновлюваних джерел у загальному енергобалансі країни. Український «зелений» тариф складно порівнювати із західними аналогами. У ряді європейських країн, наприклад, Швейцарії або Словенії вони в кілька разів вище, ніж в України. Розміри ж тарифу в таких країнах, як Німеччина, Данія, Італія, Іспанія були введені на зорі 90-х і до сьогоднішнього дня вже неодноразово знижувалися в міру збільшення частки альтернативних джерел в енергобалансі.

В Україні «зелені» тарифи будуть діяти до 2030 року. Однією з умов діяльності за «зеленим» тарифом є ​​застосування обладнання або матеріалів, на 30% виготовлених в Україні, починаючи з 2012 року, і на 50% – починаючи з 2014 року. Такий механізм дозволить підтримати вітчизняного виробника і стимулювати великі іноземні компанії створювати нові виробництва саме в Україну. Подібні заходи не нові, вони активно приймалися в тих же Китаї, Іспанії, Канаді. У Китаї, наприклад, механізм захисту національного товаровиробника ще жорсткіше: при зведенні об’єктів альтернативної енергетики в цій країні, обов’язкова частка матеріалів китайського виробництва повинна становити не менше 70%. У Канаді частка місцевого устаткування у сфері вітроенергетики має становити 25%, а в 2012 році – досягти 50%. Для сонячної енергетики умови ще жорсткіше: 60% обладнання має бути здійснене канадськими заводами. Подібні заходи викликають абсолютно зрозумілу критику з боку великих іноземних гравців. Відстоюючи свої інтереси, вони активно торпедують подібні обмеження на всіх національних ринках для експансії своєї продукції.

Що стосується України, то станом на березень 2011 року «зелені» тарифи отримали 75 об’єктів 40-ка компаній. З них 5 компаній, що експлуатують вітростанції, два виробники енергії з біомаси, п’ять сонячних станцій, одна кришевая установка, 27 компаній, які є операторами 39 малих ГЕС «У порівнянні з європейськими країнами, наші умови отримання« зеленого »тарифу досить лояльні», – говорить пан Котко, – це досить важливо з точки зору інвестора. Він повинен розуміти, що зможе окупити вкладені кошти. З технологічної точки зору, ми досить серйозно відстали в розвитку альтернативних джерел енергії від Китаю, Індії, не кажучи вже про Євросоюз. Тому економічні стимули повинні сприяти швидкому зростанню галузі », – говорить він. На думку колишнього глави НКРЕ Зиновія Бучко, з таким тарифом України цілком може досягти збільшення частки альтернативних джерел в енергетичному балансі до рівня 15-20% від усієї виробленої енергії. За його словами, ще більший потенціал «зелений» тариф може дати, коли в альтернативну енергетику активніше почнуть приходити іноземні компанії. Незважаючи на невеликий термін роботи механізму в Україну, можливості його використання викликають величезний інтерес в іноземних інвесторів, а наявність у переліку НКРЕ на отримання тарифу десятків абсолютно різних за розміром і оборотами компаній показує, що механізми його отримання вже добре відпрацьовані.

Велика економія

Якщо не брати до уваги малі гідроелектростанції, які працюють переважно на базі радянських малих ГЕС, решта станцій, які виробляють енергію з альтернативних джерел, починали роботу з нуля. На сьогоднішній день в строю вже п’ять сонячних станцій, у тому числі – найбільша в СНД. Активно йде робота з підготовки та будівництва вітропарків ДТЕК, «Вітроенергопром», «Конкорд». Наприклад, в вітропарк «Новоазовський» в Донецькій області 10 установок повинні запрацювати до літа 2011 р., решта 13 – в 2012 р. Свою зацікавленість в будівництві вітрових станцій у Криму висловили греки з ENECO Wind Energy і німці з Fuhrlander AG. А в Запорізькій області мають намір освоювати ділянки для зведення сонячних станції інвестори з німецької Managess Energy. Усього, за словами глави Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова, для будівництва в Україні заявлено близько 11 тис. МВт потужностей вітроустановок загальною вартістю близько $ 21,5 млрд.

При розвитку проектів з альтернативної енергетики акцент також буде зроблено на будівництві нових мереж для підключення до енергоринку альтернативних станцій. За словами голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Миколи Пашкевича, при розробці проектів будівництва нових мереж на існуючу карту енергосистеми і біоресурсів буде накладено потенціал вітру, сонця, малих ГЕС. «Радянська система енергозабезпечення витіснила малі станції саме тому, що базувалася на великих енергооб’єктах. Зараз ми повинні повернути енерговиробників максимально близько до споживача. І це шанс для малих і середніх компаній, які можуть виробляти енергію з альтернативних джерел, легко отримуючи «зелений» тариф і маючи гарантованих покупців на місцях », – говорить глава ГАЕЕ.

Щоб стимулювати розвиток проектів у сфері «альтернативної» енергетики, в 2009 році парламентом був прийнятий закон, а урядом постанову № 444 зі змінами, що регламентують пільги для компаній, які ввозять енергозберігаюче обладнання, а також обладнання, яке використовується для виробництва енергії з альтернативних джерел. Мова про звільнення обладнання від сплати ввізного мита і ПДВ. Крім того, Податковий кодекс до 2020 року звільнив всіх виробників альтернативної енергії від сплати податку на прибуток.

Механізм відбору компаній, які отримують пільги, також порівняно простий. Постанова № 444 передбачає, що для проходження відбору потрібно мінімум документів: заява про звільнення від оподаткування ПДВ та митом, копію зовнішньоекономічного контракту, інформацію про прогнозованого прибутку, висновки експертизи енергозбереження, а також висновки відповідного відомства про те, що аналогічні товари не виробляються в Україні .

Звичайно, цих заходів, безумовно, мало. І Україні поки не може запропонувати інвестору тих комфортних умов, які він отримує в багатьох інших країнах. Взяти хоча б вартість кредиту. І, на жаль, українські компанії, які пережили масштабний економічний криза, мають обмежені можливості інвестувати в цю галузь. Але, незважаючи ні на що, її перспективи вселяють впевнений оптимізм. За даними консалтингової компанії «Fuel Alternative», в минулому році в світі інвестиції тільки в сферу розробок нових «чистих» технологій склали 7,8 млрд. дол, що на 28% більше, ніж у 2009-му (6,1 млрд. дол). Фактично кожен 4-й долар венчурних інвестицій прямував до компанії, що розвивають напрямок сонячної енергетики. Експерти обіцяють, що тренд збережеться в нинішньому році. За даними консалтингової компанії Cleantech Group LLC, вже в 1-му кварталі 2011 року в сфері зростання вкладень в розробки нових «зелених» технологій склав 52% в порівнянні з 4-м кварталом 2010 року.

Вже очевидно, що при створенні державою належних умов для приватного капіталу, Україна також може розраховувати на частку цього великого інвестиційного пирога.

За мат. “Комментарии”