У Європі проектують вітропарки майбутнього
Гігантоманія або тверезий розрахунок?
“Ми сьогодні навіть і уявити не можемо, як виглядатиме офшорний вітропарк років через десять, – стверджує інженер Петер Дальхоф (Peter Dalhoff), експерт в області вітроенергетики в компанії Germanischer Lloyd. – Тут, на конференції, ми взнали, що в Британії проектуються установки підвищеної потужності для розміщення у відкритому морі. Вже найближчими роками там будуть створені нові ветропарки загальною потужністю 25-30 гігават”.
25-30 гігават – це сумарна потужність 30-40 сучасних атомних або вугільних електростанцій. Аби реалізувати настільки амбітний проект, потрібно спорудити тисячі нових вітроустановок, причому набагато більшій потужності, чим нинішні. Сьогодні найпотужніший ветрогенератор виробляє близько 2 мегават електроенергії, що покриває потреби приблизно 5 тисяч домашніх господарств. Але інженери-проектувальники мислять вже іншими масштабами.
“У самий найближчий час буде запущена в серійне виробництво установка потужністю 6 мегават, – говорить Петер Дальхоф. – Завершується розробка установок потужністю від 6,5 до 10 мегават. А конструктори вже обговорюють проект створення установки потужністю 15 мегават”.
Це зростання потужності має бути досягнуте, перш за все, за рахунок збільшення висоти башти і діаметру вітроколеса вже звичної горизонтально-осьової трилопатевої пропелерної вітроэнергетичної установки. Найбільша з них буде обладнана ротором, лопасті якого розмірами перевершують Кельнський собор, повідомляє Німецька хвиля.
Вісь горизонтальна або вертикальна?
Але є і альтернативні ідеї. “До них відносяться ветроустановки на базі так званого ротора Дарині (Darrieus) з вертикальною віссю обертання вітроколеса, – говорить Пітер Хантер (Peter Hunter), інженер-проектувальник британської конструкторської фірми VertAx Wind в Гилдфорде. – Описати словами таку установку досить важко. Уявіть собі ту, що обертається, немов карусель, люстру з трьома свічками, лише замість свічок – лопаті. Вони мають форму величезних прямокутних пластин, висота яких у багато разів більша ширини, і нагадують попа дошки”.
До цього залишається додати, що діаметр такої “люстри” повинен скласти 140 метрів, висота “свічки” – 110 метрів, а проектна потужність установки – 10 мегават. “В такої установки є ряд дуже важливих переваг, – пояснює Пітер Хантер. – Класичну горизонтально-осьову турбіну потрібно постійно орієнтувати на вітер, тобто безперервно відстежувати напрям вітру і повертати вітроколесо йому назустріч. А для турбіни у вертикально-осьового виконання напрям вітру значення не має. Крім того, горизонтально-осьові установки автоматично відключаються, якщо сила вітру перевищує деяке максимально-допустиме значення і ротор починає обертатися дуже швидко. А наші установки можуть працювати при будь-якій силі вітру, навіть в сильний шторм”.
Але цим достоїнства ротора Дарині не вичерпуються. Він забезпечує ту ж ефективність використання енергії вітру, що і стандартні установки, при низькій швидкохідності, але його плоскі прямокутні лопасті простіші у виготовленні і піддаються набагато меншим навантаженням в процесі експлуатації, чим криволінійні лопасті пропелерних турбін. Тому нові вертикально-осьові вітроустановки будуть, швидше за все, дешевші і довговічніші, ніж нинішні горизонтально-осьові, – вважає Пітер Хантер. За його словами, прототип такого вітрогенератора буде готовий вже через три роки і, якщо випробування пройдут успішно, швидко завоює ринок.
Пітер Дальхоф висловлюється обережніше: “Я думаю, якщо запропонувати енергетикам таку конструкцію сьогодні, вони лише розсміються. Адже їм потрібна випробувана, надійна, добре себе техніка, що зарекомендувала. Але це не означає, що альтернативні концепції приречені на провал і не треба їх розробляти. Просто часу на це буде потрібно більше”.
