Ставка на сонячну енергетику дозволить Україні відродити високотехнологічне виробництво кремнієвої продукції

Маленьке кримське село Охотнікове тепер може сміливо претендувати на звання найінноваційнішого не тільки в Україну, але й Європі. До кінця року тут планується спорудити сонячну електростанцію, яка стане однією з найбільших подібних станцій в світі. У липні поточного року в рамках проекту «Охотнікове» підключили до мережі першу чергу потужністю 20 МВт. Загальна ж потужність електростанції повинна скласти 80 МВт. Розміститься вона майже на 160 гектарах землі і буде складатися з 360 тис. наземних модулів. Сонячні можливості Будівництво електростанції важливо для кримського регіону, який, незважаючи на великий потенціал розвитку альтернативних джерел енергії, до цих пір є енергодефіцитний. До останнього часу до 90% електроенергії поставлялося ззовні. Станція буде виробляти 100 тис. МВт годин електроенергії на рік. Цього цілком достатньо, щоб забезпечити енергією близько 20 тис. домогосподарств. І до того ж скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу.

Охотніківска електростанція – поки перший масштабний проект в альтернативній енергетиці в Україну. У той же час, у світі сонячна енергетика переживає справжній бум. За прогнозами International Energy Agency, до 2050 року Фотовольтаїка повинна забезпечувати 20-25% світового виробництва електроенергії. Серед країн – лідерів з впровадження сонячної енергетики перше місце вже кілька років поспіль за Німеччиною. На її частку доводиться близько 27% світового ринку геліоенергетики. До 13% світового споживання забезпечують США.

До 2011 року в українському енергобалансі частка альтернативки була незначна мала – менше 1% – хоча формально можливостей для її розвитку більше, ніж у тій же Німеччині. «Грандіозний потенціал з розвитку сонячної енергетики в Європі мають Туреччина, Болгарія і ваша країна, – вважає віце-президент Європейської Асоціації фотовольтаїчної Вінфрід Хоффман. – Передумови до розвитку напрямку альтернативної енергетики, особливо сонячної, у вас схожі з болгарськими, при цьому потенціал набагато більше ».

Україна відносно недавно звернула свій погляд на цю перспективну та інноваційну галузь. Для стимулювання розвитку відновлюваної енергетики ще два роки тому парламент прийняв закон про «зелений» тариф. Тепер виробник може розраховувати на окупність масштабних проектів у галузі. Форм і методів підтримки впровадження альтернативної енергетики безліч. У країнах, які взяли курс на розвиток цієї інноваційної галузі, інвестори можуть розраховувати на компенсацію відсотків за кредитами. Також вводяться нормативні акти про обов’язкове впровадження альтернативних джерел енергії в ЖКГ.

Батареї на виріст

Втім, держави дбають не тільки про впровадження установок, які виробляють «зелену» енергію, а й сприяють розвитку повного циклу сонячної промисловості. Для її стимулювання використовується так звана «національна складова». Обов’язкова умова для отримання «зеленого» тарифу – використання при будівництві електростанції певного відсотка вітчизняних матеріалів. Для Канади та Туреччини, наприклад, цей показник становить 60%. В Україні ця норма також є. З 1 січня 2012 року квота повинна буде становити 15%, з

1 січня 2013 – 30%, а з 1 січня 2014 року – 50%. Таким чином, як очікують експерти, законодавчі вимоги створять основу для розвитку власного високотехнологічного машинобудування та інших напрямів промисловості.

Україна в цьому напрямку взагалі може стати одним зі світових гравців. Близько 90% всіх випускаються у світі сонячних батарей зроблені на основі кремнію. Тому перспективи розвитку сонячної енергетики пов’язані з розробками нових маловитратних технологій отримання полікристалічного кремнію для виробництва фотовольтаїчних відбивачів. Виробництво великих партій полікремнію електронного та сонячної якості в світі до недавнього часу забезпечували лише десяток компаній з шести країн: США, Японії, Норвегії, Німеччини, Італії та Китаю. Піднебесна в останні три роки кардинально наростила свої виробничі потужності.

За радянських часів Україна була одним їх світових лідерів кремнієвої галузі і забезпечувала «електронним» кремнієм не тільки СРСР, але і весь радянський блок. Його випускали Запорізький напівпровідниковий завод (в минулому – у складі Запорізького титаномагнієвого комбінату) і Донецький хіміко-металургійний завод (нині – хіміко металургійна фабрика Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча).

Ще на початку 1991 року Запорізький завод напівпровідників забезпечував трохи більше 2% світового споживання. Але в другій половині 90-х підприємство фактично загрузло в боргах і прийшло в повне запустіння. Про важливість відновлення кремнієвої галузі говорили постійно, з початку двохтисячних – навіть вносили до числа пріоритетних у різні закони.

Ставка на ринок

У жовтні 2008 року з подачі Мінпромполітики була затверджена Концепція державної цільової науково-технічної програми «Створення хіміко-технологічної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років». У ній, зокрема, прогнозувалося зростання дефіциту цього матеріалу на світовому ринку протягом найближчих 10-15 років. А в 2009-му була прийнята сама програма. Основною проблемою, яку вона повинна була вирішити, було фактична відсутність в Україні виробництва чистого кремнію. Ставку на розвиток кремнію держава зробила, усвідомивши ще й важливість розвитку інноваційних галузей.

У минулі роки ВВП Україна сильно залежало від світового попиту на продукцію металовиробників. Розвиток нових експортно орієнтованих галузей економіки – таких як титанове і кремнієве виробництво, суднобудування, авіабудування – зроблять Україну менш вразливою від коливань світових цін.

Ситуація зміниться після запуску оновленої лінії на Запорізькому заводі напівпровідників. Сьогодні підприємство знаходиться в стадії пуско-налагоджувальних робіт. У проект модернізації австрійська компанія «Актив Солар» вже вклала близько 3 млрд грн. Інвестпроект претендує стати одним з найбільших за останнє десятиліття – передбачається, що інвестиції в нього перевищать? 1 млрд. «Ми очікуємо в четвертому кварталі вихід на промислове виробництво полікристалічного кремнію по першій черзі обсягом 2500 т / рік, – заявляє голова правління ПрАТ« Завод напівпровідників »Юрій Реков. – Це вихідна сировина для виробництва сонячних батарей, моно-і мультікремнія з подальшим отриманням пластин і виробництвом сонячних батарей ».

Так що вже найближчим часом Україна зможе стати повноцінним гравцем світового сонячного ринку. До того ж проект дозволить зробити країні великий ривок в плані інноваційності. Адже свій колосальний потенціал за роки незалежності України фактично не використовувала. Ще в 1992 році Україна займала дев’яте місце в світі за рівнем інновацій. Зараз – 90-е.

за мат. Власть денег